Час від часу я спробую писати в класному блозі про видатних людей чи цікаві речі та явища. Для чого? Щоб урізноманітнити наше життя, розширити кругозір, викликати інтерес до чогось нового.
Перша така "замітка" про Тура Геєрдала. Сьогодні виповнюється 100 років з дня його народження.
Любов до подорожей норвезький мандрівник всотав з молоком матері. Чи, можливо, у ньому відгукнулися гени вікінгів-мандрівників, що на своїх кораблях - дракарах - долали океанські простори? Як би там не було, відсвяткувавши напередодні Різдва 1936 року весілля, 22-річний Тур та його молода дружина Лів вирушають у свою першу подорож на полінезійський острів Фату-Гіва, де він зацікавився давніми культурами, це стало його пристрастю на все життя. Місцеві мешканці розповідали, що їхні предки припливли на ці землі на плотах здалеку. З тих пір думка про можливість повторити шлях давніх людей не покидає Геєрдала ні на мить.
Але підготовку до майбутнього експерименту довелося відкласти на кілька років - почалася Друга світова війна. Тура Геєрдала мобілізували до армії. Але вже у 1945 році, відразу після демобілізації, він знову повертається до своєї ідеї - вирушити на плоту через океан, щоб довести можливість плавань з Південної Америки до Полінезії.
Більшість науковців того періоду досить скептично поставилися до ідеї Геєрдала. Проте він не здавався - позичивши грошей у кредиторів та залучивши до подорожі своїх близьких друзів, Тур Геєрдал на бальсовому плоту "Кон-Тікі" таки подолав океан і довів правильність свого здогаду. Під час мандрівки на сміливців чекали чисельні небезпеки, кілька разів вони вже прощалися з життям.
Свою подорож Тур Геєрдал описав у книзі з однойменною назвою "Експедиція "Кон-Тікі". Ця книга, що була перекладена на 70 мов, дозволила Турові не лише розрахуватися з боргами, зробила свого автора відомим у широких наукових колах. У вересні 1949 року Шведське королівське товариство нагородило Тура Геєрдала срібною медаллю, а у 1961 на Х конгресі з археології було офіційно визнано, що Південно-Східна Азія та Південна Америка були батьківщиною народів, що жили на островах Тихого океану.
Легендарний пліт нині зберігається в музеї "Кон-Тікі" в Осло. У 1951-му році фільм, знятий під час експедиції, отримав "Оскара" як краща документальна стрічка.
Немає коментарів:
Дописати коментар