середу, 31 жовтня 2018 р.
вівторок, 30 жовтня 2018 р.
четвер, 25 жовтня 2018 р.
Зустріч з представниками Луцького базового медичного коледжу
На виховній годині 25 жовтня для учнів паралелі 5(9)-х класів відбулася профорієнтаційна зустріч з представниками базового медичного коледжу. Гімназисти дізналися про спеціальності, які пропонує медколедж для абітурієнтів після завершення 9-го року навчання.
Ну а найцікавішим було відпрацювання навиків з надання невідкладної долікарської допомоги потерпілому при різних видах травм, кровотеч. У цьому нам допоміг манекен та охочі з числа гімназистів.
Нехай ніколи не знадобиться, але знати не завадить!
Вашій увазі пропонуємо фотозвіт.
понеділок, 22 жовтня 2018 р.
четвер, 18 жовтня 2018 р.
середу, 17 жовтня 2018 р.
#classkalish на екскурсії у Воротневі
Вчора вигулялися у ботанічному заказнику державного значення "Воротнів".
Добиралися громадським транспортом після уроків, бо наймати автобус на тих 20 км для 18 чоловік то зараз велика розкіш. Рейсовий автобус відправляється з Луцької автостанції №1, ми їхали о 15-05. До речі, касир напередодні не могла зорієнтувати мене у вартості квитка, не могли відповісти і в довідці про маршрут по місту, нічого! Повна некомпетентність, чи безпорадність - бардак, коротше кажучи.
Автобус замість виїхати на Гразджу і повернути у до заказника, промучив нас через все місто, збирав пасажирів, що з нас уже душу видушували (хмм, цікавий каламбур). Їхав через вул. Дубенську, Підгайці, Лище і Воротнів. 50 хвилин! Висадили нас на кінцевій зупинці, а потім понад якимось корівником, а тоді бездоріжжям через поле, попід ліс... Тобто автобус не везе до гарного входу, облаштованого пропускним пунктом з інформаційними табличками. І це було несподівано.
Добре, що у мого Діми Пастушенка у с.Воротнів виявився якийсь приятель, який виїхав велосипедом і направив нас на шлях істинний
В лісі - краса неймовірна! Така барвиста, яскрава Осінь. А скільки відтінків у листі! Око милується!
Діти зайшли у ліс і настав справжній, непідробний "вау"-ефект. Чула від них "Як красиво!", "Дякуємо, що вивезли нас", і "Ми й не знали, що так близько від Луцька і така краса!"
Поки ми через село, через поле, через ліс, а ще + зробили у ньому петлю, ...поки ми вийшли до Воротнівських охайних стежок, дерев'яних будиночків, бесідок, ставочків, то вже й час назад щодуху мчати на автобус о 17-50. А ми ще тільки находилися, а не відпочили, та й не поїли тих бутербродів, що наші мамочки склали для пікніку... Умовили мене діти залишитися до наступного рейсу.
То ми пообідали, погуляли, пофотографувалися, трохи пограли. Яке щастя, що там практично нема покриття мобільними операторами! Батькам якось з трудом з найвищої точки дали знати, що затримуємося, а Інтернет не тягне - діти цифрового покоління мали справжній відпочинок на природі. Побачили що таке ліс, і яким він буває, якщо його доглядають. Яких відтінків буває осіннє листя і чим у лісі пахне, особливо надвечір.
Топали назад завчасно, щоб до сутінків вийти з лісу. Ще до 19-ї були на сільській зупинці, автобус о 19-35.
Темно, жодного ліхтаря. Я себе картала, що дозволила себе вмовити їхати пізніше. Але! Допили чай, куталися один до одного. Найважливіше - відпочили, провітрили забембані учнівські голови. У дітей була можливість побачити один одного по іншому, поспілкуватися.
Дякувати Богу і водію, автобус був майже вчасно. А потім дорога додому уже не в такі тисняві як туди. Дісталися всі цілі, втомлені і трошки щасливіші, близько 21-ї вечора... Дякую батькам, що не сварилися.
Дякую Мар'яна Мистецька за супровід і чудові фотографії!
Дякую вам, діти, за такий гарний осінній день! І дякую, що ніхто не згубився, не захворів, і сьогодні всі вранці вчасно були у школі.
Люблю вас!
Далі ще багато фото
Підписатися на:
Дописи (Atom)