неділю, 30 вересня 2018 р.
пʼятницю, 28 вересня 2018 р.
Привітали бібліотекарів із Всеукраїнським днем бібліотек
Щороку в останній день вересня ми традиційно вітаємо гімназійних бібліотекарів з їхнім професійним святом. І щороку Марія Іванівна і Любов Федорівна до сліз зворушені нашою увагою. Просили передати вітання та подяку учням та батькам, що й виконую із задоволенням :)
четвер, 27 вересня 2018 р.
середу, 26 вересня 2018 р.
вівторок, 25 вересня 2018 р.
понеділок, 24 вересня 2018 р.
пʼятницю, 21 вересня 2018 р.
Прогулянка катером по р.Стир в межах Луцька
На День незалежності у цьому році відновив свою роботу річковий порт Луцька. Колись, до кінця 70-х років минулого століття, Стир був судноплавним і мав човни, баржі, кораблики та кілька причалів. З різних причин цей вид транспорту та розваг занепав.
Торік цій темі було присвячене краєзнавче дослідження нашої Тетяни Приймаченко. Ось кілька фото тих часів:
Впродовж останніх декількох років дно і береги Стиру розчищали від "топляків" - впалих і затоплених дерев, оброслих річковою флорою; від сміття і наслідків людської безгосподарності. І от для прогулянкових екскурсій запрацював новозбудований катер Аріадна, який отримав ліцензію на перевезення пасажирів.
От і ми вирішили оглянути Луцьк з води, відкрити для себе рідне місто з іншого ракурсу.
Професійна команда капітанів, які працювали в парі - Тімура і Сергія, а також загадки і лайф-хаки від останнього та запальна музика, перетворили цей останній по-літньому сонячний день на справжнє задоволення.
Що видно з катера? Та насправді мало чого... Стирову вежу Луцького замку, будинок скульптора Миколи Голованя, трошки Волинської духовної семінарії, парк, пляж, кущі, дерева, рибалок, тих, хто ловлять останні промені сонця для засмаги, купальщиків, мости, людей, що привітно нам махали з берега, кілька диких, хоч і міських, качок, острів Флінта.
Далі великий фотозвіт :)
четвер, 20 вересня 2018 р.
Зустрічі. Знайомимиося з професіями
20 вересня на виховній годині старшокласники математичних класів мали одразу дві цікаві зустрічі.
Павленко Л.П. представляла факультет філології та журналістики СНУ, а також рекомендувала гімназистам стати слухачами підготовчого відділу цього університету.
Координатори фонду BrainBasket - Євгенія і Вадим - розповідали про перспективи роботи в галузі ІТ. На їхню думку, основна вимога до пошукачів в цій сфері - велике бажання вчитися і працювати.
неділю, 16 вересня 2018 р.
пʼятницю, 14 вересня 2018 р.
четвер, 13 вересня 2018 р.
Пішохідна краєзнавча екскурсія
Під час виховної години 13 вересня ми вирушили на пішохідну прогулянку, невелику екскурсію до двох цікавих об'єктів так званого району "Старе місто" у Луцьку.
Спочатку ми підійшли до Лютеранської кірхи, що є пам'яткою архітектури.
Кірху було збудовано у 1906 році як храм Луцької лютеранської громади. З часу побудови вона виконувала роль одного з головних храмів німецьких колоністів Волині. Однак у зв'язку з подіями Другої світової війни занепала. В радянські часи вона належала різним установам, головно архіву. Із розпадом Союзу кірха була віддана громаді баптистів, які належно відреставрували споруду.
З часів мого дитинства я пам'ятаю кірху темною і в риштуванні, десь як на цій фотографії 1990 року:
Зараз це дуже гарна і велична споруда, яка є окрасою листівок із видами Луцька на рівні із Луцьким замком.
Далі ми пройшли Караїмською вулицею і пригадали причину такої назви. Справа в тім, що караїми – нащадки тюркського племені. Їхня етнічна батьківщина – Крим. Мова належить до тюркських. Має в собі багато запозичень із арабської та персидської. Всередині мови існували діалекти: луцько-галицький, тракайський, кримський. Абетка єврейська з додатками латинських та кириличних букв. Релігія караїмів відгалужується від юдаїзму.
Звідки караїми взялися в Луцьку, пояснює діяльність Великого князя Вітовта, корону якого так і не довезли до столиці та який заселяв міста Литви різними національностями. Взагалі-то це не була тільки його така фішка, а загальноєвропейська тенденція. В кожному місті були окремі поселення різних національних груп. Заселялися вони переважно через полон, чи колонізцію. А в 1392 році Вітовт, розбивши кримських татар, узяв у полон караїмів і розселив у Литві (Троки, Луцьк). З того часу вони стали тут жити, не асимілюючись із місцевим населенням. Караїми зберігали свою мову, культуру, традиції, віру. Поселилися вони у Середмісті поруч з Єврейським, Вірменським та Латинським кварталами. З того часу і до наших днів вулиця так і називається – Караїмська. Так і увійшли караїми ще одним шматочком до полінаціональної мозаїки Луцька.
Ось фото Луцької караїмської кенаси 1928 року:
А отак виглядали караїми:
Справа – Rafał Abkowicz, хазан Луцька років 1928-1938, дід Маріоли. Зліва – Jozef Lobanos, наступник Рафала із 1938 до початку війни. Хазан це караїмський священнослужник, який окрім того, виконував обов’язки записувача цивільних станів, реєстрував шлюби, народження, смерть, видавав відповідні документи (так зване бюро метрик).
Надзвичайно, але вдалося знайти фотографію інтер’єру храму! Дуже цікаво!
Перед початком Другої Світової війни караїмська гміна Луцька налічувала ледь більше 60 осіб. Війна поставила нові умови життя. Деякі були призвані до армії, когось убили, інші ж просто поїхали, боячись за своє життя, адже караїмів часто плутали з євреями і знищували цілі сім'ї... Всередині 40-х років караїми майже повністю зникають з міста.
У 1972 році кенасу зжерає вогонь. Зараз на цьому місці на Караїмській приватні будинки.
Отака історія луцьких караїмів. Останній луцький караїм ще жив у вісімдесятих і в 1989 навіть приїхав у Тракай на караїмський з’їзд, представляючи Луцьк. На сьогодні напевно в місті уже немає жодного караїма. А у світі залишилося кілька тисяч. В основному це Україна (Крим, Одеса, Київ), Польща, Литва, Франція.
середу, 12 вересня 2018 р.
Чи залишимо дітям хоч клаптик планети без сміття?
У мене є більше десятка торб і торбинок для покупок. Але зовсім відмовитися від пластикових пакетів поки не виходить.
А як з цим справи у вас?
понеділок, 10 вересня 2018 р.
Пильнуйте себе і товариша
Не знаю чи щось читатиметься текст на картинці, але якщо коротко:
На мікрорайоні Вересневе у неділю відкрили новий стадіон. Встановили камери. А сьогодні троє малолітніх мешканців встигли перекурити, помітити територію, розбити пластиковий стілець. На доказ усього є відео.
Це я до того, що у приміщенні нашої гімназії та на її території встановлено достатньо відеокамер, щоб зафіксувати усе.
То ж - пильнуйте себе!
Батьківські збори
У середу 12 вересня о 18 год. відбудуться батьківські збори, кабінет 38Чекаю зустрічі!
неділю, 9 вересня 2018 р.
суботу, 8 вересня 2018 р.
пʼятницю, 7 вересня 2018 р.
четвер, 6 вересня 2018 р.
Стіннівка "Літо-2018"
Висловлюю подяку за виготовлення стіннівки "Літо-2018" Ірині Коменді, Олені Цизь та Вікторії Мерчук.
За надані фотографії: Тетяні Гнатюк, Вікторії Драль, Ірині Коменді, Олені Кубук, Богданові Лапці, Дарії Левчук, Вікторії Мерчук, Анастасії Нещот, Тарасові Острашевському, Арсенові Пайцуну, Вадимові Пастушку.
Підписатися на:
Дописи (Atom)