Частина ІІІ. Пляшева
Унікальним туристичним об'єктом є і заповідник "Поле Берестецької битви". Тут бували і відомі науковці, і реконструктори з усієї Європи. Річ у тім, що більшість місць, де відбувалися знамениті битви, у тому числі й Грюнвальдська, змінилися до невпізнаваності. А поле біля села Пляшева, де в 1651 році зійшлися козаки і польська шляхта, лишилося майже таким, як і декілька століть тому.
Ми відвідали церкву, де молився Богдан Хмельницький, мали можливість походити по полю, де точилася наймасштабніша в тогочасній Європі Берестецька битва (але через дощ і вітер не зробили цього - треба щось залишити і на наступний раз).
Козаки й поляки-мушкетери, татари і священики, повстанці-селяни, німецькі найманці і навіть діти, які підносили кулі... Усі вони зійшлися 1651 року на полі Берестецької битви. Аж до кінця ХІХ ст. вона залишалася наймасштабнішою у Європі. Іноземці, що були її очевидцями, переповідали вражаючі історії про мужність воїнів. Місцеві мешканці донині розказують легенди про вогники, які видніються над полем, і кажуть, що то душі загиблих. Археологи, які працювали на місці битви, сформували рідкісну колекцію, відтворили портрети її учасників.
Тож цікаво було почути історію про останнього воїна, який сам-один упродовж трьох годин відчайдушно бився з ворогами і відмовився від помилування, дізнатися, як козаки виплавляли кулі, для чого використовували гудзики, чому носили сережки у вусі, і чи правда, що до поразки Богдана Хмельницького причетна жінка. А ще хочеться походити по легендарному полю, скуштувати кулішу і проїхатися верхи - то все це ми залишили для наступного разу ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар