Міжнародний день толерантності

На виховній годині розмовляли про причини виникнення конфліктів між людьми. Переглядали відеоролики з подальшим їх обговоренням.

• Чи кожного дня МИ щасливі бути собою?

Дуже гарно сказав Богдан Лапка про різницю у затречених зусиллях між нами і героєм ролика.

Далі говорили про синдром Дауна. Про те, як ці люди вміють бути щасливими і дарувати сонце усім оточуючим. Про те як долати стереотипи.

Ще говорили про те, як важливо відчувати підтримку, і що вона потрібна КОЖНОМУ.

Дикі гуси

Чи багато знаємо про диких гусей? Вони голосно кричать і боляче щипаються. А ще вони клином летять на південь.  А чи знаєте, що гусак вибирає собі пару на все життя? І якщо одна половинка гине, інша ніколи не створить собі нову пару і незабаром теж вмирає. Летівши клином, вони здатні долати відстань в 1,7 раз більше, ніж поодинці, оскільки зменшується опір повітря, і найскладніше тому, хто летить попереду. Якщо перший втомився, він вирушає в кінець зграї, і його негайно підміняють. І кожен з гусей буває  в цій ролі. Якщо один з гусей захворів або втомився і опускається нижче, ще двоє опускаються з ним і залишаються до тих пір, поки той не набереться досить сил.

Ви чули, як кричать гуси, коли клин пливе по горизонту? Це вони підбадьорюють того, що летить попереду, і точно знають, що їх також підбадьорюватимуть, коли вони опиняться на його місці.

Життя гусей – це метафора стосунків в сім’ї, колективі.

• Чи часто нас, якщо ми « летимо попереду» підтримують?
• Чи не забувають про нас, коли ми втомилися і « відстаємо»? Для того, щоб була можливість « летіти» вперед, важливо мати надійний « тил».
• Як ми поводимося, коли хтось помиляється?
• Чи « спускаємося з ним вниз», щоб підтримати? Або нам легко вигнати його із «зграї»?

Дуже важливо в сім’ї і в будь-якому колективі дотримувати правила толерантного спілкування:

• Бути завжди уважним.
• Бути терпимим в спорі і аргументувати свою думку.
• Бути гуманним і милосердним.
• Не ображати співбесідника.

----------

Легенда « Усе в твоїх руках»

Колись давно на півдні Африки жив розумний, але дуже пихатий вождь. Увесь день його складався з примірянь вишуканого вбрання та розмов із підданими про свій розум. Так минали дні за днями, роки за роками…Аж ось прокотилася країною чутка, що в пустелі з’явився мудрець. Дуже розлютився вождь: як можна називати якогось там старця найрозумнішою людиною на світі?! Але нікому свого обурення не показав, а запросив мудреця до себе.

І ось настав день зустрічі. Зібралось усе плем’я, щоб послухати найрозумніших. Вождь сидів на високому троні й тримав у руках за спиною метелика. До нього підійшов невеличкий худорлявий чоловік, привітався й сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. І тоді, недобре посміхаючись, вождь сказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках, живе чи мертве?». Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «Усе залежить від тебе».

----------

Розмова вийшла душевною.

Частіше б так.

Дорослішаємо.